гекон
ГЕКО́Н, а, ч.
Тропічна ящірка родини геконових, що веде нічний спосіб життя.
Алі йде і співає про саксаул і про тушканчика, про жука і цяткованого гекона з жовтогарячими плямами (О. Донченко);
На території України найменша ящірка – кримський гекон. Це нічна ящірка довжиною до 50 міліметрів, відома здатністю бігати, наче муха, по стелі (з наук. літ.);
Ящірок у пустелі багато. Приміром, гекони, які висять вниз головою на гілках саксаулу й не падають (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гекон — геко́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гекон — -а, ч. Маленька ящірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гекон — ГЕКО́Н, а, чол. Маленька ящірка. На території України найменша ящірка — кримський гекон. Це нічна ящірка довжиною до 50 міліметрів, відома здатністю бігати, наче муха, по стелі (Наука і життя, 10, 1965, 43)... Словник української мови в 11 томах