1. Словник української мови у 20 томах

гематурія

ГЕМАТУРІ́Я, ї, ж., вет., мед.

Хворобливе виділення крові із сечею.

Уводили амінокислоту метіонін, мічену по сірці, коровам, що хворіли на хронічну гематурію (з наук.-попул. літ.);

При метастазуванні в нирки з'являється гематурія із ознаками ниркової коліки (з навч. літ.);

Теплові процедури протипоказані у разі гематурії (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гематурія — гематурі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гематурія — -ї, ж., мед. Хворобливе виділення крові з сечею. Ініціальна гематурія — наявність крові лише в першій порції сечі. Термінальна гематурія — поява крові в останній порції сечі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гематурія — (мед.) кров у сечі Словник чужослів Павло Штепа
  4. гематурія — гематурі́я (від гемато... і ...урія) виділення крові з сечею. Спостерігається при захворюваннях органів сечової системи, хворобах крові, деяких інфекційних захворюваннях, травмах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гематурія — ГЕМАТУРІ́Я, ї, ж. Хворобливе виділення крові з сечею. Тут вводили амінокислоту метіонін, мічену по сірці, коровам, що хворіли на хронічну гематурію (Наука.., 9, 1957, 19). Словник української мови в 11 томах