гемінат
ГЕМІНА́Т, а, ч., лінгв.
Подвоєний приголосний звук.
При артикуляції гемінатів відбувається затримка розмикання, за рахунок чого збільшується довгота звука (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ГЕМІНА́Т, а, ч., лінгв.
Подвоєний приголосний звук.
При артикуляції гемінатів відбувається затримка розмикання, за рахунок чого збільшується довгота звука (з наук.-попул. літ.).