гемінат

ГЕМІНА́Т, а, ч., лінгв.

Подвоєний приголосний звук.

При артикуляції гемінатів відбувається затримка розмикання, за рахунок чого збільшується довгота звука (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me