генерал-губернаторство

ГЕНЕРА́Л-ГУБЕРНА́ТОРСТВО, а, с., іст.

Адміністративно-територіальна одиниця, якою керував генерал-губернатор.

В маєтках генерал-губернаторства, як і по всій Російській імперії, жиріли з чужого поту панове поміщики та підпанки, бісилися з безділля, а їхні підлеглі, як під'яремні воли, падали з ніг від непосильної праці (Б. Левін);

На початку XIX ст. Малоросійська губернія була перетворена на Малоросійське генерал-губернаторство з губерніями Чернігівською і Полтавською (з наук. літ.);

5 квітня Олександр II видав наказ про організацію шести тимчасових генерал-губернаторств, що фактично означало запровадження у країні воєнного стану (з наук.-попул. літ.);

// Офіційна назва анексованої гітлерівською Німеччиною Польщі в 1939–1944 роках.

Завдання спецзагону було таке: стежити за залізницею Брест – Ковель – Вишумськ, зв'язатися з польськими партизанами і знати, що діється в генерал-губернаторстві (Б. Харчук);

Українську РСР під час її окупації нацистами та їх сателітами було розділено на чотири зони. Галичина увійшла до складу генерал-губернаторства. Буковина, Південна Бессарабія та території між Південним Бугом і Дністром відійшли до Румунії (з наук. літ.).