генеративізм

ГЕНЕРАТИВІ́ЗМ, у, ч.

Напрям у мовознавстві, який характеризується інтерпретацією мови як феномену психіки людини й опрацюванням формальних моделей процесів породження мовних конструкцій.

Основи лінгвістичного генеративізму були сформульовані Н. Хомським у середині 50-х років XX століття (з наук.-попул. літ.);

У розділі ґрунтовно описується діяльність найвідоміших шкіл лінгвістичного структуралізму, а також постструктуралізм і постмодернізм у філософії мови, генеративізм у мовознавстві (з навч. літ.);

Генеративізм вніс у мовознавче дослідження певний динамізм, якого бракувало класичному структуралізму (з навч. літ.).