географ

ГЕО́ГРАФ, а, ч.

1. Фахівець із географії.

– Наша експедиція була проведена за методом відомого вченого-географа Гумбольдта, – вів далі Шевченко (З. Тулуб);

– Живий він, ваш Колосовський... – пробираючись до цебра, сказав географ Щербань з почорнілим, ніби задимленим обличчям (О. Гончар);

– Оце моряк! Чого ви не на флоті? – Судьба... – зітхнув Макшеєв. – По духу я географ і мандрівник... (Василь Шевчук).

2. розм. Учитель географії.

– До речі, я і не географ зовсім. Я словесник (О. Довженко).