географ

ГЕО́ГРАФ, а, ч. Фахівець з географії.

Він етнограф, невтомний мандрівник-географ і лікар, знавець народної медицини (Вол., Місячне срібло, 1961, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. географ — гео́граф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. географ — -а, ч. Фахівець із географії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. географ — ГЕО́ГРАФ, а, ч. 1. Фахівець із географії. – Наша експедиція була проведена за методом відомого вченого-географа Гумбольдта, – вів далі Шевченко (З. Тулуб); – Живий він, ваш Колосовський... Словник української мови у 20 томах
  4. географ — Гео́граф, -фа; -графи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)