геометрія

ГЕОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.

1. Математична наука, що вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення і форми реального світу.

Льоня не підводив очей з підручника геометрії (В. Владко);

Курс навчання в острозькій школі складався із знаменитих семи вільних наук – тривіуму (граматика, риторика, діалектика) та квадривіуму (арифметика, геометрія, музика й астрономія) (з наук.-попул. літ.);

Слово “геометрія” грецьке, у перекладі на українську мову означає землемірство (з навч. літ.).

2. чого. Форма чого-небудь.

Найбільша загадка була не в рослинності, а в геометрії фермерських володінь: вони становили правильне коло (М. Руденко);

Геометрія центрових отворів після термічної обробки може бути порушена (з навч. літ.);

// розм. Правильні форми чого-небудь.

На небі стався суцільний хаос без натяку на будь-яку геометрію (В. Кожелянко).

△ (1) Аналіти́чна геоме́трія – розділ математики, що вивчає властивості геометричних ліній, поверхонь і тіл методами алгебри й математичного аналізу.

У підручнику викладено основні відомості з векторної алгебри та аналітичної геометрії на площині і в просторі (з навч. літ.);

(2) Геоме́трія рі́зального інструме́нта – форма і положення діючої частини інструмента в русі.

Необхідно знати властивості інструментальних матеріалів, уміти вибрати найбільш доцільну геометрію різальної частини інструмента (з наук. літ.);

(3) Евклі́дова геоме́трія – геометрична теорія, в межах якої вивчають властивості фігур, що не змінюються під час руху.

Ще в III ст. до нашої ери була побудована евклідова геометрія, названа ім'ям чудового геометра древнього світу Евкліда (з наук.-попул. літ.);

(4) Нарисна́ геоме́трія – розділ геометрії, який вивчає способи зображення просторових фігур на площині.

Основною теоретичною працею, яка підсумувала весь попередній досвід у галузі способів зображення, була “Нарисна геометрія” французького вченого і діяча французької революції Гаспара Монжа (з навч. літ.);

(5) Синтети́чна геоме́трія – розділ математики, що вивчає властивості фігур суто геометричними методами, на противагу аналітичній геометрії.

Водночас розвивались методи синтетичної геометрії, які відділили властивості фігур, що зберігаються при проектуванні, від метричних властивостей (з наук.-попул. літ.).