геометрія
ГЕОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.
1. Математична наука, яка вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення і форми реального світу.
Геометрія, яка є однією з найбільш древніх наук, в нашій країні почала швидко розвиватися (Вісник АН, 11, 1957, 35).
2. чого. Форма чого-небудь.
Геометрія центрових отворів після термічної обробки може бути порушена (Технол. різального інстр., 1959, 98).
∆ Геоме́трія рі́зального інструме́нта — форма і положення діючої частини інструмента в русі.
Необхідно знати властивості інструментальних матеріалів, уміти вибрати найбільш доцільну геометрію різальної частини інструмента (Різальні інстр.., 1959, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геометрія — геоме́трія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- геометрія — [геиометр'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- геометрія — -ї, ж. 1》 Математична наука, яка вивчає просторові відношення і форми реального світу. Евклідова геометрія. 2》 чого. Форма чого-небудь. Нарисна геометрія — розділ геометрії, який вивчає способи зображення просторових фігур на площині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геометрія — ГЕОМЕ́ТРІЯ, ї, ж. 1. Математична наука, що вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення і форми реального світу. Льоня не підводив очей з підручника геометрії (В. Словник української мови у 20 томах
- геометрія — геоме́трія (грец. γεωμετρία, від γή – земля і μετρέω – вимірюю) наука, що вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення й форми реального світу. Словник іншомовних слів Мельничука
- геометрія — Один із найдавніших розділів математики, що займається дослідженням геометричних фігур та залежностей між ними. Універсальний словник-енциклопедія
- геометрія — Геоме́трія, -рії, -рією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)