1. Словник української мови у 20 томах

геофізичний

ГЕОФІЗИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до геофізики.

Аналізувалася еволюція поточних геофізичних і геологічних моделей пошуково-розвідувальних об'єктів на різних стадіях геологорозвідувального процесу (з наук. літ.);

Для виявлення будови великих глибин і центральної частини земної кулі застосовують геофізичні методи (з наук.-попул. літ.);

// Признач. для досліджень з геофізики.

У 1875 р. вчений почав працювати в Головній геофізичній обсерваторії (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геофізичний — геофізи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. геофізичний — -а, -е. Стос. до геофізики. || Признач. для досліджень з геофізики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. геофізичний — Геофізи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. геофізичний — ГЕОФІЗИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до геофізики. В 1875 р. Броунов почав свою трудову діяльність у Головній геофізичній обсерваторії (Видатні вітч. географи.., 1954, 103); // Признач. для досліджень з геофізики. Словник української мови в 11 томах