геофізичний
ГЕОФІЗИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до геофізики.
В 1875 р. Броунов почав свою трудову діяльність у Головній геофізичній обсерваторії (Видатні вітч. географи.., 1954, 103);
// Признач. для досліджень з геофізики.
Для виявлення будови великих глибин і центральної частини земної кулі застосовують геофізичні методи (Наука.., 1, 1957, 22).
∆ Міжнаро́дний геофізи́чний рік — період, протягом якого вчені різних країн ведуть комплексне вивчення фізичних властивостей Землі і її оточення за єдиною, наперед погодженою програмою.
Полтавська гравіметрична обсерваторія бере активну участь у Міжнародному геофізичному році (Вісник АН, 11, 1957, 49);
Гіпотеза Любима й Анатолія включена до плану досліджень.., геофізичного року (Руд., Остання шабля, 1959, 567).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геофізичний — геофізи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- геофізичний — -а, -е. Стос. до геофізики. || Признач. для досліджень з геофізики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геофізичний — ГЕОФІЗИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до геофізики. Аналізувалася еволюція поточних геофізичних і геологічних моделей пошуково-розвідувальних об'єктів на різних стадіях геологорозвідувального процесу (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- геофізичний — Геофізи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)