геохімік
ГЕОХІ́МІК, а, ч.
Фахівець із геохімії.
В університеті захоплювався [професор] хімією та біологією, а після війни зацікавила його геологія, і він став геохіміком (М. Трублаїні);
Наукове поняття про біосферу докладно розробив наш співвітчизник, видатний геолог і геохімік Володимир Іванович Вернадський (з публіц. літ.);
Французький геохімік С. Бутрон поділив аерозолі на три групи (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геохімік — геохі́мік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- геохімік — -а, ч. Фахівець із геохімії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геохімік — ГЕОХІ́МІК, а, чол. Фахівець з геохімії. Шар завтовшки в 26 кілометрів геохіміки всього світу вирішили — абсолютно умовно — вважати земною корою (Наука і життя, 10, 1963, 14). Словник української мови в 11 томах