1. Словник української мови у 20 томах

геохімічний

ГЕОХІМІ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до геохімії.

Вивчення форм знаходження важких металів у ґрунтах є значною геохімічною проблемою (з наук. літ.);

У монографії зроблено спробу узагальнити світовий та власний досвід щодо вивчення геохімічних і біогеохімічних шляхів міграції радіонуклідів у довкіллі (з наук. літ.);

// Признач. для досліджень із геохімії.

Одним із найпоширеніших методів у геохімічних, заводських та наукових лабораторіях є колориметричний метод (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геохімічний — геохімі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. геохімічний — -а, -е. Стос. до геохімії. || Признач. для досліджень з геохімії. Геохімічна провінція — ділянка земної кори з підвищеним або пониженим вмістом у гірничих породах одного або кількох хімічних елементів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. геохімічний — ГЕОХІМІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до геохімії; // Признач. для досліджень з геохімії. Одним з найпоширеніших методів у геохімічних, заводських та наукових лабораторіях є колориметричний метод (Наука.., 12, 1957, 14). Словник української мови в 11 томах