гепання

ГЕ́ПАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ге́пати та звуки, утворювані цією дією.

Вівчарські окрики лунають по темній штольні, перемішуючися з глухим гепанням дзюбака (І. Франко);

Біля воріт верескливо засюрчав старшинський сюрчок, і за ним долетіло сильне гепання по воротях ломакою (Г. Епік);

* Образно. Потрібен був час, потрібна була доброзичлива думка суспільства, щоб несправедливі наскоки припинились. Гепання критичної дубинки поволі вщухало (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гепання — ге́пання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гепання — -я, с. Дія за знач. гепати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гепання — ГЕ́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ге́пати і звуки, утворювані цією дією. Вівчарські окрики лунають по темній штольні, перемішуючися з глухим гепанням дзюбака (Фр. Словник української мови в 11 томах