гепання

ГЕ́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ге́пати і звуки, утворювані цією дією.

Вівчарські окрики лунають по темній штольні, перемішуючися з глухим гепанням дзюбака (Фр., IV, 1950, 25);

Біля воріт верескливо засюрчав старшинський сюрчок, і за ним долетіло сильне гепання по воротях ломакою (Епік, Тв., 1958, 435).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гепання — ге́пання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гепання — -я, с. Дія за знач. гепати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гепання — ГЕ́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ге́пати та звуки, утворювані цією дією. Вівчарські окрики лунають по темній штольні, перемішуючися з глухим гепанням дзюбака (І. Словник української мови у 20 томах