1. Словник української мови у 20 томах

геркулес

ГЕРКУЛЕ́С, а, ч.

1. Людина величезної фізичної сили й атлетичної будови тіла, що нагадує міфічного героя Геркулеса; силач.

Не всі [стародавні греки] були афродітами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах (О. Довженко);

На спортивну арену вийшли сучасні геркулеси (з газ.).

2. міф. (з великої літери). Давньоримське ім'я героя давньогрецьких міфів Геракла.

На гравюрі невеликої вартості Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева, котрого зчавив рукою за горло (І. Нечуй-Левицький);

– От ти прийми чернецтво, стань на чолі єпархії і покажи, як треба жити пастирям, очисть од скверни істину... – І Геркулес не зміг би очистити ваші авгієві стайні! (Василь Шевчук);

* У порівн. Віталій Кличко бився як Геркулес, але переміг Ленокс Льюїс (Л. Костенко).

3. астр. (з великої літери). Сузір'я північної півкулі неба.

У скупченні галактик у сузір'ї Геркулеса з двохсот найяскравіших членів більше ста – це спіральні галактики, близько сорока – еліптичні, і решта – неправильні галактики (з навч. літ.).

4. Марка вівсяної крупи.

Впіймав [Дмитро Іванович] на хліб пару краснопірок, одну густірку, а далі й та риб'яча дрібнота десь поділася. Він .. кидав геркулес, але плесо було мертве (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Геркулес — Геркулес (Геракл) – герой старогрецьких міфів, наділений надзвичайною фізичною силою. Відомі легенди про дванадцять подвигів Геркулеса (очищення Авгієвих стаєнь, здобуття золотих яблук Гесперид, встановлення на краю світу Геркулесових стовпів та ін.). Словник крилатих висловів
  2. геркулес — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – герой, який вирізнявся надзвичайною фізичною силою. 2》 перен. Людина величезної фізичної сили та атлетичної будови тіла; силач. 3》 Сорт вівсяної крупи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Геркулес — Геркуле́с 1 іменник чоловічого роду, істота герой в античній міфології Геркуле́с 2 іменник чоловічого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
  4. геркулес — див. сильний Словник синонімів Вусика
  5. геркулес — геркуле́с (лат. Hercules) 1. Див. Геракл. 2. Сузір’я Північної півкулі неба. 3. Переносно – силач, атлет. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Геркулес — Сузір'я пн. півкулі неба; найяскравіші зірки утворюють характерний чотирикутник. Універсальний словник-енциклопедія
  7. Геркулес — СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Р підсил., ГЕРКУЛЕ́С підсил., СИЛА́К розм., СИЛА́НЬ розм., МОЦА́К розм., МОЦА́Р розм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗ розм., КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм. (людина міцної будови). Словник синонімів української мови
  8. Геркулес — Геркуле́с, -са, -сові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. геркулес — ГЕРКУЛЕ́С, а, ч. 1. Людина величезної фізичної сили і атлетичної будови тіла; силач. Не всі [стародавні греки] були афродітами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах (Довж., III, 1960, 15). 2. Сорт вівсяної крупи. Словник української мови в 11 томах