геркулес

Значення в інших словниках

1. Геркулес — Геркулес (Геракл) – герой старогрецьких міфів, наділений надзвичайною фізичною силою. Відомі легенди про дванадцять подвигів Геркулеса (очищення Авгієвих стаєнь, здобуття золотих яблук Гесперид, встановлення на краю світу Геркулесових стовпів та ін.). Словник крилатих висловів
2. геркулес — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – герой, який вирізнявся надзвичайною фізичною силою. 2》 перен. Людина величезної фізичної сили та атлетичної будови тіла; силач. 3》 Сорт вівсяної крупи. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. геркулес — ГЕРКУЛЕ́С, а, ч. 1. Людина величезної фізичної сили й атлетичної будови тіла, що нагадує міфічного героя Геркулеса; силач. Не всі [стародавні греки] були афродітами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах (О. Словник української мови у 20 томах
4. Геркулес — Геркуле́с 1 іменник чоловічого роду, істота герой в античній міфології Геркуле́с 2 іменник чоловічого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
5. геркулес — див. сильний Словник синонімів Вусика
6. Геркулес — Сузір'я пн. півкулі неба; найяскравіші зірки утворюють характерний чотирикутник. Універсальний словник-енциклопедія
7. Геркулес — СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Р підсил., ГЕРКУЛЕ́С підсил., СИЛА́К розм., СИЛА́НЬ розм., МОЦА́К розм., МОЦА́Р розм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗ розм., КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм. (людина міцної будови). Словник синонімів української мови
8. Геркулес — Геркуле́с, -са, -сові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. геркулес — ГЕРКУЛЕ́С, а, ч. 1. Людина величезної фізичної сили і атлетичної будови тіла; силач. Не всі [стародавні греки] були афродітами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах (Довж., III, 1960, 15). 2. Сорт вівсяної крупи. Словник української мови в 11 томах