Геракл

Гера́кл

(грец. Ήρακλής)

у давньогрецькій міфології герой, що відзначався великою фізичною силою. У римлян – Геркулес.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Геракл — Гера́кл іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Геракл — Гера́кл, -ла = Геркуле́с, -са Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. геракл — див. сильний Словник синонімів Вусика
  4. геракл — -а, ч. У давньогрецькій міфології – герой, що відзначався великою фізичною силою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Геракл — У грец. міфології герой, син Зевса й Алкмени, чоловік Деяніри; відомий 12 подвигами: 1. задушив немейського лева; 2. знищив лернейську гідру; 3. вполював ерімантського верпа; 4. впіймав керинейську лань; 5. знищив стімфалійськимх птахів;... Універсальний словник-енциклопедія