гера
ге́ра
(грец.Ήρα)
у давньогрецькій міфології цариця богів, сестра і дружина Зевса. Покровителька шлюбу. У римлян – Юнона.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гера — -и, ж. У давньогрецькій міфології – цариця богів, сестра і дружина Зевса; покровителька шлюбу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Гера — Ге́ра 1 іменник жіночого роду, істота богиня в давньогрецькій міфології Ге́ра 2 іменник жіночого роду місто в Німеччині Орфографічний словник української мови
- гера — И, ж., нарк. Героїн. В її скрині знаходить мішок з тою самою «герою» (Єва). Словник сучасного українського сленгу
- гера — (-и) ж.; нарк. Героїн. "Гурман" колеться героїном. А доза "гери" коштує у кілька разів дорожче (УМ, 17.01.2001). БСРЖ, 125; ПСУМС, 17. Словник жарґонної лексики української мови
- Гера — В грец. міфології богиня подружнього життя і вірності сім'ї; опікунка заміжніх жінок; дочка Кроноса і Реї, сестра і дружина Зевса, в рим. міфології — Юнона. Універсальний словник-енциклопедія