1. Орфографічний словник української мови

Гера

Ге́ра 1

іменник жіночого роду, істота

богиня в давньогрецькій міфології

Ге́ра 2

іменник жіночого роду

місто в Німеччині

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гера — -и, ж. У давньогрецькій міфології – цариця богів, сестра і дружина Зевса; покровителька шлюбу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гера — И, ж., нарк. Героїн. В її скрині знаходить мішок з тою самою «герою» (Єва). Словник сучасного українського сленгу
  3. гера — (-и) ж.; нарк. Героїн. "Гурман" колеться героїном. А доза "гери" коштує у кілька разів дорожче (УМ, 17.01.2001). БСРЖ, 125; ПСУМС, 17. Словник жарґонної лексики української мови
  4. гера — ге́ра (грец.Ήρα) у давньогрецькій міфології цариця богів, сестра і дружина Зевса. Покровителька шлюбу. У римлян – Юнона. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. Гера — В грец. міфології богиня подружнього життя і вірності сім'ї; опікунка заміжніх жінок; дочка Кроноса і Реї, сестра і дружина Зевса, в рим. міфології — Юнона. Універсальний словник-енциклопедія