геракл
гера́кл
-а, ч.
У давньогрецькій міфології – герой, що відзначався великою фізичною силою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Геракл — Гера́кл іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- геракл — див. сильний Словник синонімів Вусика
- Геракл — Гера́кл (грец. Ήρακλής) у давньогрецькій міфології герой, що відзначався великою фізичною силою. У римлян – Геркулес. Словник іншомовних слів Мельничука
- Геракл — У грец. міфології герой, син Зевса й Алкмени, чоловік Деяніри; відомий 12 подвигами: 1. задушив немейського лева; 2. знищив лернейську гідру; 3. вполював ерімантського верпа; 4. впіймав керинейську лань; 5. знищив стімфалійськимх птахів;... Універсальний словник-енциклопедія
- Геракл — Гера́кл, -ла = Геркуле́с, -са Правописний словник Голоскевича (1929 р.)