Геракл

У грец. міфології герой, син Зевса й Алкмени, чоловік Деяніри; відомий 12 подвигами: 1. задушив немейського лева; 2. знищив лернейську гідру; 3. вполював ерімантського верпа; 4. впіймав керинейську лань; 5. знищив стімфалійськимх птахів; 6. здобув пояс цариці амазонок Іпполіти; 7. очистив упродовж одного дня Авгієві стайні; 8. подолав критського бика; 9. переміг царя Діомеда та його кобилиць-людожерок; 10 викрав корів триголового велетня Геріона; 11 викрав золоті яблука із саду Гесперид; 12 подолав голіруч у двобої стоголового пса Кербера; взятий на г. Олімп, де йому даровано безсмертя.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геракл — -а, ч. У давньогрецькій міфології – герой, що відзначався великою фізичною силою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Геракл — Гера́кл іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. геракл — див. сильний Словник синонімів Вусика
  4. Геракл — Гера́кл (грец. Ήρακλής) у давньогрецькій міфології герой, що відзначався великою фізичною силою. У римлян – Геркулес. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. Геракл — Гера́кл, -ла = Геркуле́с, -са Правописний словник Голоскевича (1929 р.)