германський

ГЕРМА́НСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до герма́нці 1.

Переклади, переробки, переспіви з стародавнього індійського, слов'янського .. й германського епосу; .. скільки їх! (П. Колесник);

З Паннонії пішли лиш лангобарди та ті з германських племен, що підлягали лангобардам чи, сказати б, були заодно з лангобардами (Д. Міщенко);

Народи германської групи, мова яких має подібні риси, населяють Північно-Західну Європу і частину Центральної Європи (з навч. літ.).

2. рідко. Прикм. до герма́нці 2.

Три осені був [Давид] у строку саме під війну германську (А. Головко);

Ходили в трудні дні Не в одній отій війні – І в турецькій, і в японській, І в германській стороні (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. германський — герма́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. германський — -а, -е. 1》 Прикм. до германці 1). 2》 рідко. Прикм. до германці 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. германський — ГЕРМА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до герма́нці 1. Народи германської групи, мова яких має подібні риси, населяють Північно-Західну Європу і частину Центральної Європи. Словник української мови в 11 томах