германський
ГЕРМА́НСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до герма́нці 1.
Переклади, переробки, переспіви з стародавнього індійського, слов'янського .. й германського епосу; .. скільки їх! (П. Колесник);
З Паннонії пішли лиш лангобарди та ті з германських племен, що підлягали лангобардам чи, сказати б, були заодно з лангобардами (Д. Міщенко);
Народи германської групи, мова яких має подібні риси, населяють Північно-Західну Європу і частину Центральної Європи (з навч. літ.).
2. рідко. Прикм. до герма́нці 2.
Три осені був [Давид] у строку саме під війну германську (А. Головко);
Ходили в трудні дні Не в одній отій війні – І в турецькій, і в японській, І в германській стороні (А. Малишко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- германський — герма́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- германський — -а, -е. 1》 Прикм. до германці 1). 2》 рідко. Прикм. до германці 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- германський — ГЕРМА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до герма́нці 1. Народи германської групи, мова яких має подібні риси, населяють Північно-Західну Європу і частину Центральної Європи. Словник української мови в 11 томах