1. Словник української мови у 20 томах

герольд

ГЕРО́ЛЬД, а, ч., іст.

Оповісник при дворах феодальних правителів, а також європейських монархів.

Усi посланцi й магнати стали двома рядами по обидва боки зали i ждали короля. Незабаром рознiсся по залi голос герольда: “Найяснiший король Ян-Казимiр їде!” (І. Нечуй-Левицький);

Забажалось королеві Звоювать чужеє царство, Розіслав він скрізь герольдів На війну скликать лицарство (Леся Українка);

З прийомної виходять герольди і сурмлять в сурми; ідуть на балкон і кричать звідтіль на площу (Є. Кротевич);

// Розпорядник на урочистостях і рицарських турнірах.

Герольд виходив й на вимогу суддів турніру вголос описував герб лицаря на доказ його права взяти участь у турнірі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. герольд — Геро́льд: — в середні віки: вісник, глашатай, парламентер, церемоніймейстер при дворі великих феодалів [30] — оповісник, розпорядник на святах, парламентер [8] Словник з творів Івана Франка
  2. герольд — геро́льд іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. герольд — -а, ч. Глашатай, оповісник при дворах феодальних правителів, а згодом при дворах європейських монархів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. герольд — Вістун, кобзар, див. глаштай, геральд Словник чужослів Павло Штепа
  5. герольд — див. вісник; оповісник Словник синонімів Вусика
  6. герольд — геро́льд (нім. Herold) у країнах Західної Європи за середніх віків оповісник, парламентер, церемоніймейстер при дворах королів і великих феодалів, розпорядник на святах, лицарських турнірах. Г. відали також складанням гербів і родоводів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. герольд — ОПОВІ́СНИК (той, хто оповіщає когонебудь про щось), ОБ'Я́ВНИК рідко, ОКЛИ́ЧНИК рідко, ГЛАША́ТАЙ іст., ПОКЛИ́КАЧ іст., КЛИКУ́Н іст., БОХТА́Р діал.; ГЕРО́ЛЬД іст. (при дворах європейських монархів). Гучний голос оповісника.. покотився.. Словник синонімів української мови
  8. герольд — Геро́льд, -да; -ро́льди, -дів (нім.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. герольд — ГЕРО́ЛЬД, а, ч. Глашатай, оповісник при дворах феодальних правителів, а пізніше при дворах європейських монархів. Забажалось королеві Звоювать чужеє царство, Розіслав він скрізь герольдів На війну скликать лицарство (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах