героїня
ГЕРОЇ́НЯ, і, ж.
Жін. до геро́й.
Як на мене, то краса ції [цієї] повісті [“Лорелеї”] не так в її ідеях, як в глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки (Леся Українка);
Героїнями такого твору [повісті для дівчаток] мають бути учениці (О. Донченко);
Фактографія тодішнього життя героїні [М. Башкирцевої] за деякими винятками не несе в собі нічого особливого (М. Слабошпицький);
Можна, наприклад, назвати ще героїню Хмельниччини Олену Зависну, яка підпалила пороховий льох і загинула разом з ворогами (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- героїня — герої́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- героїня — -і. Жін. до герой. Великий тлумачний словник сучасної мови
- героїня — Герої́ня, -ні, -нею; -рої́ні, -рої́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- героїня — ГЕРОЇ́НЯ, і, ж. Жін. до геро́й. Швидшають все кроки… Це героїня праці йде нова (Сос., Поезії, 1950, 117); Героїнями зростають Нові тисячі жінок (Криж., Під зорями.. Словник української мови в 11 томах
- героїня — Герої́ня, -ні ж. Героиня. К. Бай. 145. Словник української мови Грінченка