героїня

ГЕРОЇ́НЯ, і, ж. Жін. до геро́й.

Швидшають все кроки… Це героїня праці йде нова (Сос., Поезії, 1950, 117);

Героїнями зростають Нові тисячі жінок (Криж., Під зорями.., 1950, 54);

Як на мене, то краса ції повісті [«Лорелеї»] не так в її ідеях, як в глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки (Л. Укр., V, 1956, 43);

Героїнями такого твору [повісті для дівчаток] мають бути учениці (Донч., VI, 1957, 593);

Випливла [графиня], вродлива й млоснорота,.. Героїня збуджених розмов (Бажан, Роки, 1957, 273).

∆ Ма́ти-герої́ня — почесне звання, яке надається в СРСР матерям, що народили й виховали не менше десяти дітей.

Моя мама [маючи п’ятнадцятеро дітей] в теперішній час була б собі повна мати-героїня, а тоді що? (Ю. Янов., І, 1958, 421).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. героїня — герої́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. героїня — -і. Жін. до герой. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. героїня — ГЕРОЇ́НЯ, і, ж. Жін. до геро́й. Як на мене, то краса ції [цієї] повісті [“Лорелеї”] не так в її ідеях, як в глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки (Леся Українка); Героїнями такого твору [повісті для дівчаток] мають бути учениці (О. Словник української мови у 20 томах
  4. героїня — Герої́ня, -ні, -нею; -рої́ні, -рої́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. героїня — Герої́ня, -ні ж. Героиня. К. Бай. 145. Словник української мови Грінченка