гессенці

ГЕ́ССЕНЦІ, ів, мн. (одн. ге́ссенець, нця, ч.; ге́ссенка, и, ж.).

Мешканці Гессену.

Об'єднати Німеччину давала змогу висока загальнонімецька культура, яка була спільною і для мекленбуржця, і для пруссака, і для гессенця, і для баварця (з газ.).