1. Словник української мови у 20 томах

гестапо

ГЕСТА́ПО, невідм., с., іст.

Державна таємна поліція у нацистській Німеччині, що здійснювала масовий кривавий терор.

Кожна сім'я була поставлена під контроль, кожний крок був занесений у список гестапо (Ю. Бедзик);

Переді мною постали образи киян, що гинули в катівнях гестапо (С. Журахович);

Друзі попереджали Олену Телігу, що гестапо готує засідку на вул. Трьохсвятительській, де розміщувалася Спілка (з публіц. літ.);

* У порівн. Вимкніть, я прошу, хоч одненьку лампу, бо почуваюся, ніби в гестапо (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гестапо — геста́по іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. гестапо — невідм., с. Державна таємна поліція у фашистській Німеччині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гестапо — невідм., школ. Кабінет директора школи. Викликають до гестапо. Словник сучасного українського сленгу
  4. гестапо — геста́по (нім. Gestapo, скор. від Geheime Staatspolizei) таємна державна поліція у фашистській Німеччині в 1933 – 45 рр, Здійснювала масовий терор у Німеччині та окупованих нею країнах. Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі в 1946 р. визнав Г. злочинною організацією. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гестапо — ГЕСТА́ПО, невідм., с. Державна таємна поліція у фашистській Німеччині, яка здійснювала масовий кривавий терор проти антифашистів. Кожна сім’я була поставлена під контроль, кожний крок був занесений у список гестапо (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах