1. Словник української мови у 20 томах

гестапівець

ГЕСТА́ПІВЕЦЬ, вця, ч., іст.

Співробітник гестапо.

За військовими частинами прийшли загони гестапівців (П. Панч);

Він спитав так, як гестапівці в старих радянських фільмах допитували підпільників і партизанських зв'язкових (А. Кокотюха);

Теліга вірила, що по війні Україна буде суверенна. Німці думали інакше, й Олену з товаришами розстріляли в Бабинім Яру. Один гестапівець згодом казав, що й між мужчин не бачив таких мужніх, як ця жінка (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гестапівець — геста́півець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. гестапівець — -вця, ч. Співробітник гестапо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гестапівець — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  4. гестапівець — ГЕСТА́ПІВЕЦЬ, вця, ч. Співробітник гестапо. За військовими частинами прийшли загони гестапівців (Панч, В дорозі, 1959, 246); Радянську партизанку привели, вірніше приволокли, після її третьої втечі. Словник української мови в 11 томах