1. Словник української мови в 11 томах

гестапівець

ГЕСТА́ПІВЕЦЬ, вця, ч. Співробітник гестапо.

За військовими частинами прийшли загони гестапівців (Панч, В дорозі, 1959, 246);

Радянську партизанку привели, вірніше приволокли, після її третьої втечі. Рвані рани на руках і ногах,— гестапівці полювали на неї з собаками,— розпухле обличчя, вкрите синцями… (Жур., Вечір.., 1958, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гестапівець — геста́півець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. гестапівець — -вця, ч. Співробітник гестапо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гестапівець — ГЕСТА́ПІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Співробітник гестапо. За військовими частинами прийшли загони гестапівців (П. Панч); Він спитав так, як гестапівці в старих радянських фільмах допитували підпільників і партизанських зв'язкових (А. Словник української мови у 20 томах
  4. гестапівець — див. жорстокий Словник синонімів Вусика