гетеризм
ГЕТЕРИ́ЗМ, у, ч., іст.
1. Пережитки групового шлюбу, що існували в деяких народів – право сторонньої людини на дружину або дочку господаря.
У деяких народів практикувалися викупний гетеризм – право деяких осіб на жінку перед її шлюбом (“право першої ночі”), а також гостинний гетеризм – право гостя на жінку або дочку господаря (з наук.-попул. літ.).
2. заст. Невпорядковані статеві зносини на ранніх стадіях розвитку суспільства; проміскуїтет.
Це дуже древня пісня і, можливо, сягає вона тих часів, коли наші пращури у своєму розвитку переходили від гетеризму до сімейного життя (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гетеризм — -у, ч. Імовірна найдавніша форма шлюбу; проміскуїтет, груповий шлюб. Великий тлумачний словник сучасної мови