гетеризм

ГЕТЕРИ́ЗМ, у, ч., іст.

1. Пережитки групового шлюбу, що існували в деяких народів – право сторонньої людини на дружину або дочку господаря.

У деяких народів практикувалися викупний гетеризм – право деяких осіб на жінку перед її шлюбом (“право першої ночі”), а також гостинний гетеризм – право гостя на жінку або дочку господаря (з наук.-попул. літ.).

2. заст. Невпорядковані статеві зносини на ранніх стадіях розвитку суспільства; проміскуїтет.

Це дуже древня пісня і, можливо, сягає вона тих часів, коли наші пращури у своєму розвитку переходили від гетеризму до сімейного життя (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гетеризм — -у, ч. Імовірна найдавніша форма шлюбу; проміскуїтет, груповий шлюб. Великий тлумачний словник сучасної мови