1. Словник української мови у 20 томах

гетьманувати

ГЕТЬМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст.

Бути гетьманом.

Небагато Барабаш, гетьман молодий, гетьманував – Тільки півтора года [року] (з думи);

Тi часи, коли жив i гетьманував Сагайдачний, були добою найбiльшого пiднесення козацької слави (А. Кащенко);

Дорошенко бачив, то як так далі піде, то пропала його справа, бо не над ким буде й гетьманувати (М. Грушевський);

Волею повсталих події висунули наперед Косинського з його реєстровцями, і він гетьманував (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гетьманувати — гетьманува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гетьманувати — -ую, -уєш, недок., іст. Бути гетьманом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гетьманувати — див. керувати Словник синонімів Вусика
  4. гетьманувати — Гетьманува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гетьманувати — ГЕТЬМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Бути гетьманом. Небагато Барабаш, гетьман молодий, гетьманував — Тільки півтора года (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
  6. гетьманувати — Гетьманувати, -ную, -єш гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. АД. II. 8. То не багато Луговський ( = Виговський) гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124. Словник української мови Грінченка