гетьманувати
ГЕТЬМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Бути гетьманом.
Небагато Барабаш, гетьман молодий, гетьманував — Тільки півтора года (Укр.. думи.., 1955, 94);
Волею повсталих події висунули наперед Косінського з його реєстровцями, і він гетьманував (Ле, Наливайко, 1957, 45);
Аматорів гетьманувати В радянській, нашій стороні Спитати хочеться мені: — Втекли останній раз ви в Штати, А далі ж вам куди втікати? (Воскр., З перцем!, 1957, 254).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гетьманувати — гетьманува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гетьманувати — -ую, -уєш, недок., іст. Бути гетьманом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гетьманувати — ГЕТЬМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Бути гетьманом. Небагато Барабаш, гетьман молодий, гетьманував – Тільки півтора года [року] (з думи); Тi часи, коли жив i гетьманував Сагайдачний, були добою найбiльшого пiднесення козацької слави (А. Словник української мови у 20 томах
- гетьманувати — див. керувати Словник синонімів Вусика
- гетьманувати — Гетьманува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гетьманувати — Гетьманувати, -ную, -єш гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. АД. II. 8. То не багато Луговський ( = Виговський) гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124. Словник української мови Грінченка