гиденький
ГИДЕ́НЬКИЙ, а, е, зневажл.
Зменш. до гидки́й.
Скоріше б позбутися цього захисника, який носить в душі, напевне, тільки два почуття: пристрасть до чарки й гиденької помсти (М. Стельмах);
– Сподіваюся, сестрице, – з гиденькою посмішкою озвався Емріс, – ваша цнота не постраждала в цій халепі? (О. Авраменко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гиденький — гиде́нький прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
- гиденький — -а, -е, зневажл. Зменш. до гидкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гиденький — ГИДЕ́НЬКИЙ, а, е, зневажл. Зменш. до гидки́й. [Тарас:] Знайдіть ви їх тепер — царя з панами! Втонули, як гиденькі пацюки у добре половоддя!.. (Голов., Драми, 1958, 106). Словник української мови в 11 томах