1. Словник української мови у 20 томах

гиндичка

ГИНДИ́ЧКА, и, ж., діал.

Індичка.

Хвости задерши, кинулись урозтіч підсвинок і теля, і курка, і гиндичка… (із журн.);

Була і картопелька з м'ясом, і пара різноманітних салатів, курка, гиндичка, качка! (із журн.);

* У порівн. [Мартин:] Ну, годі, ну, не сердься, душко, а то ти і при гостях надмешся, як гиндичка!.. (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гиндичка — Гинди́чка і інди́чка, -чки, -чці; -ди́чки, -ди́чок інди́чка і гинди́чка, -чки, -чці; -ди́чки, -ди́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)