гинути

ГИ́НУТИ, ну, неш, недок.

1. Переставати жити; вмирати, пропадати.

Обідрані, голодні люди гинули од чуми та од голоду (І. Нечуй-Левицький);

Вони [шкідники винограду] гинуть непомітно для людського ока глибоко під землею, у темряві, гинуть разом з корінням, яке годувало їх своїм соком (М. Коцюбинський);

Від придухи гинула риба на Пслі (О. Гончар);

// Зазнавати руйнування, занепаду.

Чули, чули запорожці З далекого Криму, Що конає Гетьманщина, Неповинна гине (Т. Шевченко);

// Переставати існувати; знищуватися.

Учора вилаяв Єлсинського; після обід писав одну повістину віршами, як гине наша краса дівоча од паничів (Панас Мирний);

// Втрачатися, пропадати.

– Злежалось полотно в коморах... Люди прохають – дайте хоч на сорочку, – хай праця людська не гине марно (М. Коцюбинський);

– Забудеш вогнище гаразд погасити, – от і пожежа. Тоді сила добра марно гине (О. Донченко).

2. Робитися непомітним, нечутним; зникати.

Ой, хто в лузі – озовися, Ой, хто в полі – одкликнися!.. Зву... Луна за лугом гине (Я. Щоголів);

Перед ним безконечно довга і безконечно грузька дорога гине далеко в млі (І. Франко);

Він мусить заплющити очі, та з думки не гинуть обличчя бліді і постаті згорблені, тонкі, худі, старечі, дитячі, жіночі... (Леся Українка);

// Губитися через чиюсь неуважність, недогляд.

Щось справді гинуть листи в дорозі, на це у нас часто нарікають (М. Коцюбинський).

3. перен. Переживати труднощі, страждати фізично, морально; мучитися.

Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; .. А дівчина гине... (Т. Шевченко);

// за ким – чим, з чого.

Нащо ж ти вбив її [дружину], нащо, коли так гинеш за нею? – погукнула на його Варка (Марко Вовчок);

Настя слухала, притулившись до шершавого стовбура яблуні; їй жаль стало того тихого, щирого чоловіка, що так вірно її кохає, що гине за нею (М. Коцюбинський);

– Я ридала і гинула з туги привселюдно, забуваючи не раз і про публіку і про п'єсу та й... про слова своєї ролі (Леся Українка).

(1) Ги́нути (умира́ти) / заги́нути (уме́рти) на пла́сі – бути страченим через відтинання голови.

– Чи не даремно ми жили? .. Чи не даремно гинули в походах, у боях, на вогнищах і на плахах? (О. Довженко);

Там – на пласі – умирали люди За свободу нашу молоду (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

гинути

Значення в інших словниках