гладун
ГЛАДУ́Н, а́, ч.
1. розм. Гладка, товста людина; товстун.
Перекладач швидко в ніс щось пробурмотів, і Гасан, рудобородий гладун, повільно випростався, шия і все обличчя, кругле, як куля, вкрилося червоними плямами (Б. Левін);
– Ти хто єси? – спитав Богдан. – Твій дядько, княже, – відповів гладун (І. Білик);
* Образно. Метушня й сіпанина продовжувалася зо чверть години. Але врешті-решт бджоли зіпхнули-таки всіх опецькуватих гладунів [шершнів] униз на землю й засапано стали обвіватися крилечками (П. Козланюк).
2. діал. Глек, глечик.
Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гладун — -а, ч. 1》 розм. Непомірно повна людина; товстун. 2》 діал. Глек, глечик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Гладун — Гладу́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- гладун — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- гладун — ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Словник синонімів української мови
- гладун — ГЛАДУ́Н, а́, ч. 1. розм. Непомірно повна людина; товстун. Над водою розлігся розпачливий зойк отця Миколая, який незграбно шубовснув у воду. — Рятуйте, .. Словник української мови в 11 томах
- гладун — Гладун, -на м. 1) Полный, жирный человѣкъ. Н. Вол. у. 2) = веретільник. Вх. Пч. ІІ. 16. 3) раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124. Словник української мови Грінченка