1. Словник української мови у 20 томах

гладшати

ГЛА́ДШАТИ, аю, аєш, недок.

Ставати гладки́м, гладкішим; товстішати.

Марта й Степанида вже добре-таки гладшали обидві; товсті вола вже аж позвішувались вниз (І. Нечуй-Левицький);

– Мабуть, треба, щоб менші казани ото варили, бо ми прийшли сюди не гладшати, а робити (Ю. Яновський);

Оленка її й пасла, і гуска вигулювалася й напасалася – досхочу. І знай гладшала (О. Забужко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладшати — гла́дшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гладшати — -аю, -аєш, недок. Ставати товстішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гладшати — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. гладшати — Гла́дшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гладшати — ГЛА́ДШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати товщим; поправлятися. Марта й Степанида вже добре-таки гладшали обидві; товсті вола вже аж позвішувались вниз (Н.-Лев., І, 1956, 569); — Мабуть, треба, щоб менші казани ото варили, бо ми прийшли сюди не гладшати, а робити (Ю. Янов., І, 1958, 514). Словник української мови в 11 томах
  6. гладшати — Гладчати, -чаю, -єш, гладшати, -шаю, -єш гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть. Гладчаєш що-дня, — ні вроку тобі. Левиц. І. 140. Словник української мови Грінченка