гладь
ГЛАДЬ, і, ж.
1. Те саме, що гладі́нь.
Блакиттю на гладі асфальтного плеса Відбилися синіх вагонів ряди (М. Бажан);
Верби, зазираючи в дзеркальну гладь води, відбивались у ній кожним листочком (А. Шиян);
І на прибої враз заблисне гряда дзеркально-золота, що ажурово з гладі висне, що набігає й поверта (В. Стус).
2. Вид вишивки, в якій стібки щільно прилягають один до одного, суцільно покриваючи візерунок.
Дівчина вміла мережити, вміла вишивати і простим хрестиком, і болгарським, і навіть гладдю (О. Донченко);
Весь рiд мовби зiйшовся в тобi своєю творчою снагою, своїми пiснями-спiванками, дiдуневим умiнням вирiзьблювати в шматку дерева свої фантазiї i маминим вишиванням на всi способи – то хрестиком, то низинкою, а надто ж отiєю красивою гладдю: по бiлому тлу нiжним плавким музикальним контуром... (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- гладь — гладь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гладь — -і, ж. 1》 Те саме, що гладінь. 2》 Вид вишивки, в якій стібки щільно прилягають один до одного, суцільно покриваючи узор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гладь — (поверхні) гладінь, (вишивки) низь Словник чужослів Павло Штепа
- гладь — ПЛЕ́СО (спокійна, чиста поверхня води), ГЛАДІ́НЬ, ГЛАДЬ, ДЗЕ́РКАЛО. Потягло вологою, запахло камишами й кугою, за поперечною лісосмугою блиснуло плесо ставка чи річки (О. Словник синонімів української мови
- гладь — ГЛАДЬ, і, ж. 1. Те саме, що гладі́нь. Блакиттю на гладі асфальтного плеса Відбилися синіх вагонів ряди (Бажан, Роки, 1957, 246); Верби, зазираючи в дзеркальну гладь води, відбивались у ній кожним листочком (Шиян, Гроза.., 1956, 398). Словник української мови в 11 томах