гладь
-і, ж.
1》 Те саме, що гладінь.
2》 Вид вишивки, в якій стібки щільно прилягають один до одного, суцільно покриваючи узор.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гладь — гладь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гладь — (поверхні) гладінь, (вишивки) низь Словник чужослів Павло Штепа
- гладь — ГЛАДЬ, і, ж. 1. Те саме, що гладі́нь. Блакиттю на гладі асфальтного плеса Відбилися синіх вагонів ряди (М. Бажан); Верби, зазираючи в дзеркальну гладь води, відбивались у ній кожним листочком (А. Словник української мови у 20 томах
- гладь — ПЛЕ́СО (спокійна, чиста поверхня води), ГЛАДІ́НЬ, ГЛАДЬ, ДЗЕ́РКАЛО. Потягло вологою, запахло камишами й кугою, за поперечною лісосмугою блиснуло плесо ставка чи річки (О. Словник синонімів української мови
- гладь — ГЛАДЬ, і, ж. 1. Те саме, що гладі́нь. Блакиттю на гладі асфальтного плеса Відбилися синіх вагонів ряди (Бажан, Роки, 1957, 246); Верби, зазираючи в дзеркальну гладь води, відбивались у ній кожним листочком (Шиян, Гроза.., 1956, 398). Словник української мови в 11 томах