1. Словник синонімів української мови

гладь

ПЛЕ́СО (спокійна, чиста поверхня води), ГЛАДІ́НЬ, ГЛАДЬ, ДЗЕ́РКАЛО. Потягло вологою, запахло камишами й кугою, за поперечною лісосмугою блиснуло плесо ставка чи річки (О. Сизоненко); Луна довго мчала просікою, налітала на гострі корчі, дерева, ойкала, айкала, аж поки не впала на чисту гладінь озера (Ю. Мушкетик); Від коси відпливає човен, ріже носом гладь води (І. Гончаренко); Високий берег захищав територію порту і дзеркало гаваней від степових вітрів (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладь — гладь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гладь — -і, ж. 1》 Те саме, що гладінь. 2》 Вид вишивки, в якій стібки щільно прилягають один до одного, суцільно покриваючи узор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гладь — (поверхні) гладінь, (вишивки) низь Словник чужослів Павло Штепа
  4. гладь — ГЛАДЬ, і, ж. 1. Те саме, що гладі́нь. Блакиттю на гладі асфальтного плеса Відбилися синіх вагонів ряди (М. Бажан); Верби, зазираючи в дзеркальну гладь води, відбивались у ній кожним листочком (А. Словник української мови у 20 томах
  5. гладь — ГЛАДЬ, і, ж. 1. Те саме, що гладі́нь. Блакиттю на гладі асфальтного плеса Відбилися синіх вагонів ряди (Бажан, Роки, 1957, 246); Верби, зазираючи в дзеркальну гладь води, відбивались у ній кожним листочком (Шиян, Гроза.., 1956, 398). Словник української мови в 11 томах