гладіус

ГЛА́ДІУС, а, ч.

Короткий меч стародавніх римлян.

– Ну як, Василю, вже прочитав про гладіаторів? – спитав [Григорій], гамуючи свою неприязнь. – Еге. І навіть переклав, – промовив радо хлопець. – І все второпав? Панич кивнув. – Скажи мені, як перекласти “гладіус”? – Меч (Василь Шевчук);

Гладіус використовувався для бою в строю (з наук.-попул. літ.);

Умілі воїни наносили гладіусом швидкі й смертоносні удари, однак його довжина дозволяла вести бій із противником лише зблизька (з наук.-попул. літ.).