1. Словник української мови у 20 томах

глазет

ГЛАЗЕ́Т, у, ч.

Ґатунок парчі з витканими золотими або срібними узорами.

Сидів генеральний обозний в каптані з адамашки.., підбитому білим легким глазетом (М. Старицький);

// Одяг з такої парчі.

Дівчата у стрічках, у стьожках, молодиці у парчевих очіпках, у кармазинах, у глазеті (О. Стороженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глазет — глазе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. глазет — -у, ч. Сорт парчі з витканими золотими або срібними узорами. || Одяг з такої парчі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глазет — глазе́т (від франц. glace – лощений) парча з кольоровою шовковою основою і гладеньким золотим або срібним пітканням. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. глазет — ГЛАЗЕ́Т, у. ч. Гатунок парчі з витканими золотими або срібними узорами; // Одяг з такої парчі. Дівчата у стрічках, у стьожках, молодиці у парчевих очіпках, у кармазинах, у глазеті (Стор., І, 1957, 76). Словник української мови в 11 томах