глазет
ГЛАЗЕ́Т, у. ч. Гатунок парчі з витканими золотими або срібними узорами;
// Одяг з такої парчі.
Дівчата у стрічках, у стьожках, молодиці у парчевих очіпках, у кармазинах, у глазеті (Стор., І, 1957, 76).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глазет — глазе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- глазет — -у, ч. Сорт парчі з витканими золотими або срібними узорами. || Одяг з такої парчі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глазет — ГЛАЗЕ́Т, у, ч. Ґатунок парчі з витканими золотими або срібними узорами. Сидів генеральний обозний в каптані з адамашки.., підбитому білим легким глазетом (М. Старицький); // Одяг з такої парчі. Дівчата у стрічках, у стьожках, молодиці у парчевих очіпках, у кармазинах, у глазеті (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
- глазет — глазе́т (від франц. glace – лощений) парча з кольоровою шовковою основою і гладеньким золотим або срібним пітканням. Словник іншомовних слів Мельничука