гледичія
ГЛЕДИ́ЧІЯ, ї, ж.
Дерево родини бобових з парноперистими листками, дрібними зеленуватими квітками і розлогою ажурною кроною.
Звичайно на гілках гледичії є колючки: міцні прості або розгалужені (3–7, а інколи і 30 см завдовжки) (з наук. літ.);
Гледичія – одна з найбільш посухостійких деревних порід. Вона непогано росте і в південних посушливих районах України, де на споконвічно безлісних і часто засолених землях всі інші породи гинуть або ледве животіють (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гледичія — гледи́чія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гледичія — -ї, ж. Дерево родини бобових, яке використовується при створенні полезахисних смуг, для озеленення міст і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гледичія — гледи́чія рід деревних рослин родини бобових. Поширена в Азії, Африці, Північній та Південній Америці. Має міцну деревину. Як декоративну вирощують Г. колючу. Від прізвища німецького ботаніка Й.-Г. Гледіча. Словник іншомовних слів Мельничука
- гледичія — ГЛЕДИ́ЧІЯ, ї, ж. Дерево родини бобових, яке використовується при створенні полезахисних смуг, для озеленення міст і т. ін. Гледичія має трохи гірший ріст, ніж біла акація, але відзначається цінною властивістю створювати... Словник української мови в 11 томах