глибинний

ГЛИБИ́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до глибина́ 2–5.

Всі спостерігали за казковим видовищем: поверхню прозорої води збурювали якісь глибинні джерела (О. Бердник);

Побувала [Інна] у свого начальства у відділі охорони здоров'я, і добре, що побувала: мали намір направити її в інше село, в глибинну степову Хлібодарівку (О. Гончар);

Слухав – і дивувався: яку то силу має пісня! Незважаючи на смуток, що оповив серце, вона окрилювала душу, збурювала глибинні сили (В. Малик);

М'яка, некриклива краса її [дівчини], оповита задумою, неначе сама говорила про чистий і глибинний внутрішній світ, до якого не дотягнулись і не могли дотягнутися нечестиві обманні почуття і думки (М. Стельмах).

2. Який діє або провадиться на великій глибині.

– Я й сам уже думав, – сказав професор, – розширити межі біосфери, завоювавши для неї підземні глибини .. Але поки що зробимо першу спробу на глибинних станціях нашого тунелю (М. Трублаїні).