глибинка
ГЛИБИ́НКА, и, ж., розм.
Віддалений від столиці або великого міста населений пункт.
Знов лягла йому [шоферу] дорога. – Скільки днів, ночей підряд – Від глибинки до зсипного, Сорок верст туди й назад (Я. Шпорта);
– Почнемо вкладати угоди, проведемо експеримент, запропонований Сотником. Розпочнемо роботу з села Золотарівки, а тоді поїдемо по хуторах і селах, що в глибинці... (М. Циба);
Моя мати опинилась в епіцентрі несправедливих звинувачень. Навіть була змушена покинути свій будинок, переїхати до тої глибинки... (Є. Кононенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глибинка — глиби́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- глибинка — -и, ж., розм. 1》 Віддалений від центру район, поселення. 2》 Бомба для знищення підводних цілей (підводних човнів, мін і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- глибинка — ГЛУШИНА́ (віддалені від культурних центрів місця), ЗА́КУТОК, ГЛУХИ́Й КУТО́К, ГЛУХИ́Й ЗА́КУТОК, ПУ́ЩА, БЕЗЛЮ́ДДЯ, ГЛУХОМА́НЬ розм., ЗА́КУТЕНЬ розм., ДИЧИНА́ розм., ДИЧА́ВИНА розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ ЗА́КУТОК розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал. Словник синонімів української мови
- глибинка — ГЛИБИ́НКА, и, ж., розм. Віддалений від чого-небудь пункт. Знов лягла йому [шоферу] дорога. — Скільки днів, ночей підряд — Від глибинки до зсипного, Сорок верст туди й назад (Шпорта, Мужність, 1951, 6); Підготувати на глибинках резервні склади... Словник української мови в 11 томах