1. Словник української мови у 20 томах

глитайський

ГЛИТА́ЙСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до глита́й.

Вони, оті глитайські синки, як зайці, полохливі (А. Шиян);

// Належний глитаєві.

Часом згадаю, що не на себе роблю – глитайське добро збільшую, – гірко мені зробиться (І. Муратов);

Стоять нерухомо на вигоні глитайські вітряки (А. Шиян);

// Власт. глитаєві, глитаям, характерний для глитаїв.

Він [управитель] завів у економії справжні глитайські порядки (Б. Грінченко);

Знала вже глитайську вдачу жінка, – чим привітніший Кочубей, тим міцніше затягає петлю на шиї (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глитайський — глита́йський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. глитайський — -а, -е. Прикм. до глитай. || Належний глитаєві. || Власт. глитаєві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глитайський — Глита́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. глитайський — ГЛИТА́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до глита́й. Озброєна глитайська зграя вчинила жорстоку розправу над повстанцями (Кучер, Дорога.., 1958, 5); // Належний глитаєві. Часом згадаю, що не на себе роблю — глитайське добро збільшую, — гірко мені зробиться (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах