1. Словник української мови в 11 томах

глитайський

ГЛИТА́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до глита́й.

Озброєна глитайська зграя вчинила жорстоку розправу над повстанцями (Кучер, Дорога.., 1958, 5);

// Належний глитаєві.

Часом згадаю, що не на себе роблю — глитайське добро збільшую, — гірко мені зробиться (Мур., Бук. повість, 1959, 10);

Стоять нерухомо на вигоні глитайські вітряки (Шиян, Переможці, 1950, 87);

// Власт. глитаєві.

Знала вже глитайську вдачу жінка, — чим привітніший Кочубей, тим міцніше затягає петлю на шиї (Донч., III, 1956, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глитайський — глита́йський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. глитайський — -а, -е. Прикм. до глитай. || Належний глитаєві. || Власт. глитаєві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глитайський — ГЛИТА́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до глита́й. Вони, оті глитайські синки, як зайці, полохливі (А. Шиян); // Належний глитаєві. Часом згадаю, що не на себе роблю – глитайське добро збільшую, – гірко мені зробиться (І. Словник української мови у 20 томах
  4. глитайський — Глита́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)