1. Словник української мови у 20 томах

глосарій

ГЛОСА́РІЙ, я, ч., лінгв.

1. Словник до тексту (перев. стародавнього), що пояснює маловідомі або застарілі слова.

Зібрані книжниками Київської Русі глоси утворюють словник-глосарій, що може існувати відірвано від тексту, до якого первісно глоси належали (з наук. літ.).

2. Тлумачний словник термінів певної галузі знань, діяльності.

Представлено вперше розроблений та узагальнений глосарій сучасного фондового ринку України (з наук. літ.);

За результатами дослідження розроблено проект нормативу аудиту “Аналітичні процедури”, складено глосарій ряду понять, що найширше використовуються при здійсненні аналітичних процедур (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глосарій — глоса́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. глосарій — (від лат. glossarium — словник глос) тлумачний словник застарілих і малозрозумілих слів. Словник стилістичних термінів
  3. глосарій — -я, ч., лінгв. Тлумачний словник до тексту, що пояснює маловживані чи застарілі слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. глосарій — Словник (старослів) див. словар Словник чужослів Павло Штепа
  5. глосарій — • глосарій (лат. glossarium — словник, зібрання слів, що потребують пояснення) - зібрання глос. Перші Г. були складені у 3 — 2 ст. до н. е. вченими олександрійської філологічної школи при коментуванні поем Гомера. Українська літературна енциклопедія
  6. глосарій — глоса́рій (від лат. glossarium – словник глос) тлумачний словник застарілих і маловживаних слів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. глосарій — СЛОВНИ́К (книга), ЛЕКСИКО́Н заст., СЛОВА́Р заст.; ГЛОСА́РІЙ лінгв. (до тексту). Словник синонімів української мови
  8. глосарій — Глоса́рій, -рія, -рієві (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. глосарій — ГЛОСА́РІЙ, я, ч., лінгв. Словник до тексту (перев. до стародавнього), що пояснює маловідомі або застарілі слова. Словник української мови в 11 томах